Майдан триває. За останній тиждень мешканці Львова взялись за вирішення болючих питань: корупції, люстрації, реформ в освіті та культурі, тощо. Деякі ініціативи, які вже існували, як наприклад «Бойкот», поставили перед собою нові цілі та завдання. Редакція Postpaper дослідила, як звичайні мешканці, а не політики продовжують втілювати ідеї Майдану.

Після зміни влади, появи нового уряду, здавалось, настав час вирішувати ті проблеми, які підняв Майдан: корупції, люстрації, справедливого розподілу ресурсів, впровадження реформ, перезавантаження системи загалом. На жаль, події в Криму залишили ці кроки та ініціативи на другому плані. Редакція вирішила дослідити, як львів’яни продовжують втілювати ідеї Майдану, аби не забувати, що справа Революції не доведена до кінця, а реформи та зміни досі потрібні суспільству.

Громадський сектор вже організував низку акцій: толоку (прибирання біля Прокуратури та райвідділків міліції), благочинний забіг, розповсюдження агітаційної продукції (листівки, білборди про пам’ять Небесної сотні), поселення кримських татар у Львові, поселення постраждалих, збір і логістику медикаментів. Громадський сектор не тільки організовує власні акції, а й виконує комунікаційну функцію: координує людей, які хочуть допомогти та тих, кому ця допомога потрібна (як власне було організовано поселення та медична служба). Також, Громадський сектор має свій загін в Самообороні Львова, зокрема чергували біля російського консульства. В часи, коли ще були активні бойові дії на Майдані — частково займались виготовленням бронежилетів, збором коштів та відправкою їх на Київ. Найбільш відома акція Громадського сектору — вуличне піаніно біля кордону з внутрішніми військами. Серед майбутніх акцій: громадська люстрація, «Стовп ганьби». Окрім цього, активісти Громадськиого сектору організовують й інші акції, які поки що не афішують.

Гаряча лінія Громадського сектору Майдану Львів, за якою можуть звернутись по допомогу або записатись у волонтери та добровольці: 098 988 03 03.

Скрізь говорять про люстрацію: на вулицях, на кухні, в соціальних мережах, в ЗМІ, по телебаченню. Але слід розрізняти законну люстрацію та громадську люстрацію. Річ у тім, що в Україні не має законодавства, яке б передбачало проведення люстрації. Зараз працює державний «Люстраційний комітет» на чолі з Єгором Соболєвим, який займається розробкою критеріїв за якими і буде відбуватись люстрація.

Комітет Майдану Львівщини та комісія з люстрації від Громадського сектору Майдану Львова об’єднали свої зусилля аби напрацювати пропозиції до законопроекту. Ця об’єднана група експертів вже напрацювала певні критерії люстрації, а саме політичні: належність до комуністичного апарату до 1992р, представники Партії регіонів і КПУ, що голосували за закони16 січня, учасники репресивних органів за часів Януковича, учасники антиукраїнської пропаганди та сепаратиських рухів, а також економічні: участь у розкраданні держмайна, участь у тендерних комісіях, тощо, та кримінальні.

Критеріїв дуже багато, є ризик їхнього спотворення, використання люстрації як інструменту політичного впливу, зведення рахунків. Тим паче, що суспільний запит, в більшості випадків, адресований до тих людей, які вже знаходяться на певних осадах. Тобто йдеться не про люстрацію як таку, а умовно кажучи переатестацію.

Громадська люстрація — це рух, який передбачає оприлюднення та виявлення зловживання з боку держпрацівників з метою тиску на них та заклику до звільнення з посади. У Львові зокрема, друге життя отримав телевізійний проект «Люстрація» (що п’ятниці, о 22:25 на телеканалі ZIK) у створенні якого бере участь «Люстраційний комітет Майдану Львова».

Також, у Львові є дві спільноти з одноіменною назвою «Люстрація — Львів» (раз, два), де учасники долучаються як до громадської люстрації, так і висувають власні пропозиції щодо законодавства. Ще одна спільнота — «Євромайдан Львів» — закликає до публічної люстрації на Віче або під час акцій протесту.

Група «Стоп Хабар» — одна з найдієвіших спільнот по боротьбі з корупцією. Створена представниками бізнес-середовища Львівщини, які не належать до політичних партій (Західноукраїнською філією Європейської бізнес асоціації, Львівською бізнес школою УКУ, Комітетом підприємців Львівщини, Львівською торгово-промисловою палатою). По суті — це майданчик для обміну ідеями, досвідом та прикладами дій.

Європейська бізнес-асоціація і раніше займалась тим, що аналізувала закони і виявляла ті, які сприяють корупції, вносила відповідні правки та відправляла їх до комітетів Верховної Ради. Ця діяльність і надалі продовжується, але вже із залоченням інших організацій. Проводяться зустрічі із працівниками митниці, ініціюється розробка конкретних пропозицій, обговорюється та поширюється інформація про те, які організації/державні установи відмовляються діяти за новими правилами гри і продовжують застосовувати корупційні схеми. Учасники спільноти запрошують усіх небайдужих долучитись та координувати спільні дії.

Слід додати, що за номером 0800-501-482 громадяни можуть конфіденційно звертатися до Служби безпеки України в разі наявності інформації щодо корупційних дій з боку державних службовців. Лінія працює цілодобово.

У спільноті «Автомайдан Львів» була поширена ініціатива по протидії корупції у Міжрайонному реєстраційно-екзаменаційному відділі Державтоінспекції МВС України у Львівській області. Цитата з спільноти:

«Сьогодні, зрештою, як і вчора МРЕВ «працює» в штатному режимі, незважаючи ні на що! Там ні на що не натякають, працюють відкрито і прямо, навіть тепер. Я думаю далі пояснювати не треба, тому що про його роботу не те, що всі знають, а це стало звичніше, ніж купити вазон на базарі».

Активісти пропонують найближчим часом зібрати групу людей з самооборони, автомайдану, журналістів та інших небайдужих аби регулярно, з періодичністю 2-3 дні навідуватись «в гості» з камерами і нагадувати, що хабарництво — це вчорашній день.

Активісти спільноти «Економічний бойкот регіоналів. Львів» зараз направили всі сили на бойкот російських товарів у зв’язку із вторгненням військових Росії в Крим. Так само, як і загально-українська бойкотна спільнота теж перешли на бойкот російських товарів. У спільнотах активно збирається та розповсюджується інформація про російські товари та бренди. Щодо Партії регіонів, то за словами активістів, продовження або припинення системного бойкоту залежатиме від позиції окремих її представників, хто допомагатиме зберегти цілісність України — може заслужити амністію.

Мистецька рада має вже кілька річну історію, але зараз вона поновлює і змінює свою роботу. За словами Ірини Магдиш, рада працюватиме тому, що люди культури хочуть змінити передовсім ставлення до культури, до її ролі і значення у реформах країни, тим паче прийшла та хвиля, коли люди зрозуміли, що вони реально щось можуть змінити. «Мистецька рада планує запроваджувати зміни через конкретні кроки, через вирішення нагальних проблем, які давно печуть. Людям потрібні перші маленькі перемоги у буденному житті, інакше ми ризикуємо знову зневіритися. Наприклад готується ініціатива щодо встановлення пам’ятників і пам’ятних знаків, зокрема і тих, що присвячені будуть Майдану. Є група, яка буде займатися проблемами громадського простору, освіти в культурі, комунікацій між людьми культури, громадою та владою. Також, буде оновлено правління мистецької ради, до нього мають увійти молоді, активні, амбітні», — прокоментувала діяльність спільноти Ірина Магдиш.

Після зустрічі, що відбулась 5 березня в читальному залі Наукової бібліотеки ЛНУ, було утворено дві групи — власне «Університетський майдан» та спільноту «Контроль за якістю освіти і науки ЛНУ», перша зініційована товариством гуманітаріїв, що перетнулись в Центрі гуманітарних досліджень, друга — активістами з механіко-математичного факультету ЛНУ.

Учасники ініціатив виносять питання реформ та змін університетської освіти, а також пошуку способів, які зможуть перетворити університет зсередини — руками викладачів, дослідників та студентів. На разі, робоча група запропонувала перелік тем для обговорення та роздумів: самоврядування та автономія університетів, модернізація, діалог між адміністрацією, студентами та викладачами, якість освіти.

Євген Гулевич, директор Центру гуманітарних досліджень: «Ми закликаємо якомога більшу кількість людей створювати самостійні ініціативні групи, які би гуртувались навколо цікавої їм проблематики. Дуже важливо, щоб ці процеси були децентралізовані. Наразі наш план — коректно зорганізувати ті обговорення, в яких ми можемо бути корисні з власним досвідом. Важливо не лише дійти до розуміння того, що ми хочемо поміняти (тут думок стільки, скільки й людей), але й як уважно підійти до самого процесу».

Кав'ярня-галерея «Штука» виступила до громади міста Львова і депутатів Львівської міської ради з ініціативою зміни цільового призначення будинку №17 на проспекті Шевченка, де розташовано недіюча Прокуратуру Львівської області, для створення Музею української сецесії. Зокрема, передбачалось широке обговорення серед львівської інтелігенції та всіх небайдужих. Пропозиція була направлена в управління культури ЛМР щодо перспектив та можливостей такого музею.

Юлії Корицькій-Голуб, координатор заходів у кав'ярні, розповіла про відповідь з управління культури ЛМР: «Управління культури вважає, що подібний проект є дуже коштовним, передбачає витрати на формування, збереження і охорону експозиції, штат, що у світлі поточної фінансової ситуації в країні для міста є справою не найближчої перспективи; ідея дуже хороша, але не маючи засобів для втілення, мусимо реалістично оцінювати наші можливості; у будинку №17 на проспекті Шевченка надалі залишається обласна прокуратура, тому створення музею там не є можливим».

Ще одна спільнота громадського контролю. Активісти, які незадоволені призначенням головою ЛОДА Ірини Сех, створили ініціативу «Проти Сех». Обіцяють ретельно відстежувати її діяльність на новій посаді та досліджувати минулі досягнення.

Редакція висловлює подяку за надання інформації Андрію Меаковському, Наталі Кубі, Ірині Магдиш, Юлії Корицькій-Голуб, Євгену Гулевичу.