Мешканці сусідніх будинків так були вражені цим будинком, що в перші роки після завершення будівництва приходили сюди на екскурсію. Тут інші комунікації, скляні прозорі вхідні двері, шпалери в під’їзді та енергозберігаючі склопакети, які й досі функціонують! Сьогодні мова піде про будинок на Сихові, який спроектували й збудували архітектори та інженери зі Східної Німеччини наприкінці 80-х.

Редакція Postpaper продовжує писати про те, де і як живуть львів’яни. Сьогодні ми розповімо про житловий будинок на Сихові, який є зразком радянських спальних районів, хоча й тут трапляються дива. Наприклад, будинок, що був збудований будівельниками зі Східної Німеччини у 1987-88рр. на замовлення «Львівтрансгазу» для її працівників. Пізніше, після розпаду СРСР, багато хто виїхав з будинку та продав тут помешкання, тож зараз цей будинок вже не можна назвати таким, що належить «газовикам». Тут живуть різні люди, як і в кожному іншому, багатоповерховому будинку.

Будівельники зі Східної Німеччини побудувала ще декілька об’єктів на Західній Україні, зокрема лікарню у Львові, Стрию та ще декілька будівель. Але нас зацікавив саме цей будинок, який викликав неабияке зацікавлення у місцевих мешканців — після заселення будинку декілька років поспіль сюди приходили на екскурсії.

Навіть ззовні цей будинок відрізняється від збудованих багатоповерхівок. Його відрізняють розміри вікон, прозорі скляні двері в під’їзді, ліхтарі для освітлення, та навіть наземні люки з німецькими написами. Цьому будинку вже більше 25-и років, але як бачимо ззовні він виглядає набагато охайніше, в порівнянні з сусідніми будинками.

Поруч з будинком знаходиться дитячий майданчик, який теж є справою рук німецьких будівельників. На майданчику споруджено дві вежі, одна з написом «Львів», а інша — «Гера». Гера — це невеличке місто у східній частині Німеччини, звідки й приїхали будівельники. Вежі на майданчику символізують ратуші двох міст — Львова та Гери.

Дивовижно, але те, що було нормою в Німеччині наприкінці 80-х так і не сталою нормою в Україні за останні 20 років. Двері у всіх під’їздах скляні та прозорі, збереглися в тому ж вигляді, в якому їх зробили. Мешканці виявили неабияку свідомість та не заміняли їх на глухі металеві двері, які стоять у більшості під’їздів.

Також, у під’їздах вже проводився ремонт, та мешканці не фарбували стіни синьою/зеленою/бежевою фарбою, а замінили старі шпалери новими. А в деяких ще залишилися оригінальні «німецькі» шпалери.

У під'їздах, так само, як і в квартирах у більшості випадків збережені старі вікна, які є прототипом сучасних «пластикових» вікон, що зберігають тепло, відкриваються як у горизонтальному, так і вертикальному положеннях. Такі вікна чудово функціонують й до тепер попри свій 25-и річний вік.

Редакція побувала в квартирі одного з мешканців будинку — Богдана. Цю квартиру Богдан та його сім’я придбала 15-ть років тому. За його словами, під час ремонту тут не потрібно було вирівнювати стіну, а бетон має специфічні пори, завдяки чому шпалери щільно прилягли до стін. В квартирі збереглись майже всі оригінальні вікна та батереї, — зимою тут тепло й заклеювати вікна непотрібно.

На кухні — збережена німецька електрична плита та оригінальні німецькі двері, що ведуть на просторий балкон.

Слід дещо сказати і про комунікації в квартирі. На кухні, в стіні, в спеціальній коробці розміщена 12-и вольтова система. Технічно вона працює таким чином: при натисканні на вмикач сигнал передається на 12-ти вольтову котушку, що розташована в цій коробці, а вже звідти до лампочки. Ця система дозволяє, наприклад, ввімкнути вмикач на початку коридору і вимкнути в іншому місці — біля кухні. Таким чином, в коридорі є аж три вмикачі: при виході з квартири та при вході в інші кімнати. Всі розетки розміщені внизу біля плінтусу, а не по центру стіни, як у типових радянських будинках.

За дзеркалом у ванній кімнаті, у боксі розміщено нішу з комунікаціями: водопроводом та вентиляційним каналом. Варто додати, що вентиляційна система спільна між ванною, туалетом та кухнею.

Про вентиляцію окреме слово. На дахах встановлені витяжки, які працюють на електричному двигуні. Зараз вентиляція не працює, через несправність двигунів. Але раніше вона вмикалась о 6-й ранку та працювала до 10-ї вечора з інтервалом у кожні дві години. Система була настільки сильною, що потреби у додаткових витяжках не було. Один з мешканців будинку займається відновленням цієї вентиляційної системи.

В кожному під’їзді є величезний підвал, де мешканці мають змогу тримати свої речі, й де також зосереджені всі будинкові комунікації. Тут і досі стоять лічильники з підписами на німецькій мові. Ба більше, на кожну квартиру є по одній пробці, та ще по одній про запас. Колись у технічному приміщені підвалу стояв тенісний стіл, де взимку діти грали в теніс. Зараз — це приміщення прибиральника, але й інші мешканці ставлять тут свої старі речі. Ще одна особливість будинку — всі труби є зашиті ізоляцією. Щоправда, коли на труби встановлювали лічильники, система втратила свій бездоганний вигляд — в Україні труби не ізолюють, а залишають «голими».

Німецьке ноу-хау. Гаряча вода циркулює трубами будинку, починаючи з верхніх поверхів, це означає, що мешканці останніх поверхів не чекають коли витече охолола вода з крану.

Перед заселенням у будинок, кожному мешканцю дали книгу, де було детально описано як користуватись всіма комунікаціями. Цілий рік німці навчали робітника, відповідального за будинок.

Фрагмент з документації про будинок.

Ось так виглядає унікальний будинок на Сихові збудований будівельниками з містечка Гера у Східній Німеччині.