23.11.2013
Як асоціація з ЄС вплине на кожну конкретну людину? Які люди прийшли на євромайдан у Львові? Вчора, під час масових акцій протесту у місті редакція Postpaper провела невеличке опитування: ми підходили до людей, які вийшли на площу та запитували у них, чому вони відстоюють свій вибір євроінтеграції.
Після того, як уряд відмовився від угоди про асоціацію з ЄС містом проходять масові акції протесту. Тисячі людей вийшли на вулицю аби відстояти свій вибір.
Редакція запитувала у учасників акції, що їм особисто принесе угода асоціації з ЄС, і чому вони вийшли захистити свій вибір. Тож обличчя Євромайдану у Львові у нашому репортажі зі вчорашніх подій.
«Мені потрібен ЄС для того, щоб Україна нарешті входила в нормальне середовище. В тому аморфному стані, в якому ми знаходимось — ми всі, умовно, в тому болоті. Я вважаю, якщо ми зможемо приєднатись до європейської співдружності, то Україна почне активно розвиватись. Люди матимуть змогу поїхати в Європу та побачити, як може бути, а не так як є зараз. Всі сидять і думають: «Так все погано і, ніби краще не може бути». Чим більше людей буде бачити як краще, тим більше людей буде відчувати цю конкуренцію, буде прагнути розвивати краще свій бізнес, краще навчатися. Я хочу жити в країні, в якій хочеться жити. А не жити в країні, де ти йдеш в лікарню й мусиш дати 20 грн, бо так треба, чи поступати в університет невідомо як. Якість освіти така, що туди можеш і не поступати, — все одно нічого не зміниться. На моє особисте життя це вплине так, що буде набагато важче. Але чим буде важче, тим швидше будемо розвиватися».
«ЄС — це цінності, відкриті кордони. Я навчалася в одній з країн ЄС, і зі свого досвіду знаю, як це. Мені здається, це покращить становище української освіти. Загалом, мені здається, що Україна — це і є Європа».
«Я вважаю, стандарти якості життя в ЄС та управління державою значно кращі, ніж в Україні. У нас корумповане та бюрократичне правління, яке веде в нікуди. Я не знаю, як це вплине на моє життя. Нічого гіршого, ніж є зараз бути не може».
«Якщо вибирати з ким себе асоціювати, з Росією я себе не асоціюю. Відповідно, це принцип від зворотнього. Я не хочу, щоб за мене вирішували такі речі. Це дуже дотично до того, що «нас не питали». Нас не спитали, в черговий раз. Це вже якийсь принцип».
«ЄС потрібно мені особисто тому, що я відчуваю що Львів — це культурний центр України, який близький до Європи. Ми ніколи не були в задньому плані за Росією, ми повинні відстоювати своє право, тому я вважаю, що Україна — це частина ЄС».
«Цінності ЄС мені ближчі, ніж ті, що зараз панують в Україні. Це зовсім інший світогляд. Питання вибору, питання цінностей — це фундаментально. Ми маємо за це боротися та відстоювати. Для мене та моїх близьких вступ в ЄС надасть змогу простіше здобувати нові знання, нові можливості, а також ділитися чимось, що ми вже маємо, з іншим світом. Показати, які ми є врешті-решт та зруйнувати якісь стереотипи про Україну та українців. Досягнути до джерел, які для нас є зараз закриті, — культурних джерел та знань, врешті цінностей. Якщо ми досягнемо ЄС, ми зможемо отримати щось набагато новіше, освіжити, додати нової крові в культуру України».
«Асоціація з ЄС — це символічний хід документального затвердження популізму стосовно напрямку в Європу. Може, це трішки дасть в якихось вузьких галузях, науці, але реально, асоціація нічого не дасть окрім затвердження на папері напрямку євроінтеграції. Ми не вступимо в ЄС в найближчі 20 років, може 50. В поточній ситуації, я не вірю в можливість України найближчим часом туди вступити. Я вважаю, що, в принципі, великої потреби в цьому не має. Сланцевий газ, реформи — нормально без Європи. Асоціація з ЄС — це не Євросоюз. Я сюди прийшов, щоб підтримати ініціативу, громадянську позицію.
Якщо мені потрібен був ЄС, я би виїхав за кордон, але мені потрібна нормальна ситуація в державі. Її може забезпечити зміна покоління, системи, це дуже тривалий процес, ЄС тут ні до чого».
«Мені потрібні європейські цінності, мені потрібна європейська освіта, європейські стандарти щодо виробництва та життя взагалі. Весь цей рівень».
«Мені було дуже цікаво, як це буде виглядати. Вчора я слухала новини, — люди в Києві зібрались і почула, що тут щось буде. Мені стало дуже цікаво, як це виглядатиме. Польща вже в ЄС, я знаю, що це не щось таке перфекційне, але це найкращий вихід був для Польщі і, можливо, зараз для України».
«Як на мене, асоціація з ЄС демонструє, що ми належимо до Європи, а не до Росії. Це наше самовизначення, це крок в майбутнє. Якби не казали про європейські мінуси, але рівень життя в нас навіть не наполовину такий, як там. Для мене, це більше, ніж самовизначення. Якщо в нас буде спрощений візовий режим, я зможу більше подорожувати. Це для мене один з пріоритетів».
«Як це вплине на моє життя? Можливо, багато виробників товарів прийдуть на український ринок та будуть ставитися до мене як до споживача. Я не думаю, що вони витіснять наші послуги та товари, ці компанії згенерують нові ринки. Нарешті, питання людської свободи. В нас є два вибори: на Схід або на Захід. Я не вірю, що країна може існувати сама по собі. Ми не Швейцарія. Все, що зараз відбувається — формує нашу свідомість. Якщо ми зараз зберемось, як в 2004 році та розійдемося і знову лишимо самих політиків — це нічим добрим не закінчиться. Якщо українці нарешті в голові своїй почнуть розуміти,
що ми — це влада, що ми керуємо нашою державою, тоді, можливо, в нас справді щось зміниться. Я сортую сміття, не смічу на вулиці, плачу в трамваях, компостую талончики. Якщо всі будуть робити такі дрібнички, це змінить життя на краще в нашій країні»
«В ЄС буде хоча б якийсь проблиск, в тому щоб розвиватись та взагалі жити, ніж так, де ми є зараз. Зараз просто вже колапс повний. Не має розвитку, не має грошей, це просто дорога в нікуди. Зараз суспільство не розуміє, що Україна це вже все, це вже колапс. Я живу в цій країні, якщо тут колапс, я тим більше не виживу. Моє життя зміниться, якщо тут щось зміниться та почнеться якийсь розвиток. Я не зможу якось окремо виділитись. Якщо суспільство не зможе вижити, то ніхто з цього суспільства теж не зможе вижити, крім цього одного проценту, хто зараз керує Україною, та користується її коштами».
«Є кілька причин: перша і головна. Якщо ми не вибираємо ЄС, ми рухаємось в бік Росії, ми потрапляємо в зону її дії на багато років. Вступ в ЄС надало б мені ліпшого самопочуття. Вступ в ЄС — це вільна конкуренція, це принципи, які потребує країна. Суспільство стане більш відповідальним за те, що воно робить. Це велика відповідальність та якісь нові горизонти, що з’явились би перед країною. На жаль, їх проігнорували».
«По-перше, є шанс що кордони будуть відкриті, в нас з’являться low cost авіалінії, ми зможемо привозити більше режисерів за менше грошей. Ми станемо трохи ближче до інших країн, — для мене це дуже важливий крок і для нашого фестивалю зокрема».
«Мені особисто дуже потрібен ЄС, щоб я та моя донька жили в країні з європейськими цінностями, з кращими продуктами та кращим рівнем життя. Менше ненависті, більше лояльності один до одного, поваги до себе, перш за все, та до навколишніх.
Якщо ми вступимо в ЄС, мені не доведеться виїжджати звідси».
«Найперше, це візи отримати. Але як хтось казав, нам більше потрібен не ЄС, а просто пряма дія закону. Нам розповідають гарні байки, що економіка одразу підтягниться. Так як ми працюємо — ні, я є досить серйозним євроскептиком, але з іншого боку я розумію що це більш позиційно вигідно. Я не можу сказати, що ЄС це суцільне добро. Як ми давали хабарі, так і будемо давати. Я маю надію, що коли нарешті почнеться той момент, домінування рівності всіх перед законом, моє життя зміниться. Якщо чесно, мені не дуже безпечно ходити містом та висловлювати свою думку. Це не дуже толерують у нашому суспільстві».
«Для мене це відмежування від Росії. Хоча це також відносно не добре. Для мене особисто це інакше життя: ставлення до людей, повага до людини, інші цінності. В нас людина — це просто як коліщатко в машині».
«Я багато вивчав країни ЄС, коли хотів їхати за кордон та здобувати там освіту. Якщо просто взяти нашу країну та поставити її на місце країни ЄС, перш за все, стане кращим навчання, обмін досвідом, присутність нових технологій. По навчанню ми не отримаємо того, щоб мали. Я як архітектор, не отримую більшість знань, які я мав би отримувати. Також якість життя, зарплат, продукти. Я не бачу іншого виходу, як дотримуватись руху в ЄС. Для мене дуже важливо подорожувати та вивчати світ, у сьогоднішній ситуації навіть з митним кордоном, як їхати, яким чином отримуються візи — є дуже багато проблем».
«Мені насправді в тому, що сьогодні відбувається важливий не так Євросоюз, як схожість подій з 2004 роком. Люди виходили не за Ющенко, люди виходили за свої права. Зараз так само: влада поставила всіх перед фактом, що є так. Нікого нічого не питали. В демократичній країні люди мають вирішувати. Це дуже важливо, що люди вийшли і показали, що вони теж можуть приймати рішення. А плюси та мінуси Євросоюзу то вже зовсім інше питання. Для мене особисто було дуже важливо сюди прийти».
«Я прийшов сюди висловити свою громадську думку. Мені здається для мене особисто це дало б можливість легше подорожувати, купувати кращі продукти, мати доступність багатьох послуг та прав. Боюсь, ми просто туди не вступимо».
«Більше перспектив в плані навчання та роботи. Та в плані подорожування: мені не потрібно буде виробляти візу близько трьох років. Я не знаю, мені здається Росія нас трохи не стягне, я Євросоюз, зможе, хоча я не впевнений. Вірилось, що може бути покращення життя вже сьогодні».
