Достеменно не відомо, як відбувається цей процес: чи це пов’язано з нейробіологічними властивостями нашого мозку (здатність нейронів створювати зв’язки), чи це відбувається завдяки соціокультурним факторам (накопичення інформації, вивчення предмету, потреба у вирішенні актуальних проблем) чи за рахунок існування зовнішнього «інформаційного поля» (історія має багато випадків, коли ідеї винаходів виникали одночасно у різних людей з різних куточків планети), чи тут має місце поєднання всіх цих чинників. На разі, наука не в змозі відповісти, як відбувається процес вигадування ідей, відповідно, може скластись враження, що на цей процес не можна вплинути.

Так чи інакше, ідеї виникають у кожної людини — це факт. Інша справа, якими є ці ідеї.

Доволі часто ми працюємо з неунікальними, неефективними і досить банальними ідеями. Тому водночас із пошуком нових ідей треба працювати над їхньою якістю. Ба більше, не потрібно зупинятись лише на пошуці ідей. Розглянемо послідовність:

1. Генерація ідей.
2. Креативність.
3. Інновація.

Якщо ми хочемо бути креативними, ми не можемо обмежуватись лише пошуком нових ідей, цього недостатньо. Креативність — це стиль мислення, що включає пошук ідей поруч із іншими діями. Інновація — це здатність створювати або поєднувати унікальні ідеї. На практиці, не завжди вдається бути креативним, а ідея дуже рідко стає інновацією.

Як можна досягнути куди ефективніших результатів? Як поліпшувати ідеї?

Подивимось на це питання з точки зору дизайн-мислення, одним з ключових принципів якого є вміння поглянути на світ очима інших людей, щоб зрозуміти їхні потреби, вподобання та завдання, що перед ними стоять. Дизайн-мислення дозволяє підійти до генерації ідей комплексно, що допомагає отримати ідеї кращої якості.

1. Дослідження.
2. Генерація ідей.
3. Аналіз та розвиток ідеї.
4. Тестування.

Перед тим, як шукати ідеї — варто дослідити предмет. Тільки після того, як ми зберемо всю наявну інформацію, дізнаємось все, що ми знаємо про предмет дослідження, можна переходити до власне генерації ідей, а потім їхнього аналізу й тестування.

Річ у тім, що технік з генерації ідей існує дуже багато. Аналізуючи та тестуючи первинні ідеї, ми по суті проводемо нове дослідження, що дозволяє збільшити обсяг даних та перейти до інших способів генерації ідей. Таким чином і відбувається поліпшування ідей. Процес дослідження — генерації ідей — аналізу — тестування може тривати до тих пір, поки не буде отримано оптимального результату.

Зрозуміло, що ідея та її реалізація взаємопов’язані. Але цілком очевидно, що погана ідея (банальна, неефективна), навіть якщо вона добре реалізована програє хорошій ідеї. Техніки генерації ідей існують не тільки для того, аби знайти нові ідеї, а для того, щоб знайти такі ідеї, які є вдалими чи унікальними. Також, хороша ідея передбачає розуміння, як вона буде втілена в життя.

Так, у Великій Британії, якщо ви здобуваєте дизайн освіту, увагу там приділяють саме вмінню мислити та шукати нові ідеї. Процес їхньої реалізації — технічні навички, досвід володіння софтом, тощо — студенти вивчають самі (на курсах, або вже на роботі). В Україні, як і у більшості пострадянських країнах, освіта готує виконавців, а в західному світі навпаки — ключовим завданням освіти є навчити розуміти процеси. Можна говорити, що йдеться про керування процесами від задуму й до втілення. Можливо саме тому, в Британії багато управлінців мають саме дизайн-освіту.

Під час воркшопу Варвари Перекрест, учасники мали змогу на практиці поліпшити ідей застосовуючи різні практики. Так, учасники були поділені на три команди, кожна з них отримала своє окреме завдання:

1. Як проінформувати мешканців Львова про приїзд у зоопарк кенгуру;
2. Придумати новий вид спорту для людей з шістьма пальцями на одній руці (уявімо, що їх стало дуже багато);
3. Як прорекламувати новий вид транспорту, що дозволяє потрапити зі Львова до Києва за 5хв.

На перший погляд фантастичні завдання дозволили цілком проілюструвати процес пошуку нових ідей. Так, ще на етапі збору даних про предмет (кенгуру, зоопарк, новий транспорт, види спорту) учасникам вдалося сформувати первинні ідеї.

Використовуючи різні техніки генерації ідей (персони, інженерний підхід, списки — детальніше про них читайте в окремому матеріалі), учасникам вдалося істотно поліпшити свої перші задуми та віднайти нові якісні рішення. В результаті, були вигадані змагання/ квест для мешканців міста за участі кенгуру, нову гру — «змагання пальців» на спеціальних touch пристроях, продумано, як функціонуватиме інфраструктура нового надшвидкого транспорту, тощо.

Отже, придумування ідей притаманне кожному. Воркшпоп продемонстрував, що з ідеями не лише можна, але й необхідно працювати, якщо ми хочемо підвищити їхню якість. Застосування дизайн-мислення, зокрема технік генерації ідей, можливе й необхідне в найрізноманітніших сферах — архітектурі, дизайні, фотографії, програмуванні, моді, інженерії та повсякденному житті.

Організаторами заходу стали: коворкінг Betaplace, де власне і відбувався воркшоп, інді-видавництво Niice та редакція Postpaper. Окрема подяка за допомогу в організації воркшопу Аріанні Хмельнюк, співзасновниці дизайн-майстерні Niice, що проводить ряд зустрічей та воркшопів для молодих спеціалістів, які бажають займатись створенням дизайн продуктів та самвидаву. Редакція також висловлює подяку лекторці, Варварі Перекрест, за насичений, інформативний та цікавий майстер-клас.