П’ять технік з генерації ідей від Варвари Перекрест
Текст: Максим Асафатов, фото: Марічка Закалюжна
24.12.2013

Ідеї витають в повітрі, але як навчитись продукувати ідеї саме тоді, коли це необхідно? Як саме побудований процес генерації ідей? Як навчитись вигадувати корисні та потрібні ідеї? На воркшопі, який відбувся 15 грудня у Львові у коворкінгу Betaplace, Варвара Перекрест — графічний дизайнер, ілюстратор та педагог — поділилася ефективними техніками генерації, відбору та тестування ідей.

Про лектора
Варвара Перекрест активно займається власною дизайн практикою, викладанням і дослідницькою діяльністю у сфері візуальних комунікацій. Навчалась у Києво-Могилянській академії, у 2011 році переїхала в Лондон, де отримала ступінь магістра в комунікаційному дизайні та педагогіці. Викладала в Університеті Кінгстон (Лондон), а тепер у Британській Вищій Школі Дизайну (Москва), акредитований член Академії Вищої Освіти Великобританії (HEA). Довгий час була штатним дизайнером у компанії «Артхаус трафік».
У 2013 році отримала друге місце на міжнародному конкурсі книжкової ілюстрації The House of Illustration і The Folio Society.

Генерація ідей не є чимось окремим, а складає частину процесу, який можна описати так:

1. Дослідження, збір даних.
2. Генерація ідей.
3. Аналіз та розвиток ідеї.
4. Тестування.

Тож, перед тим, як братись за пошук ідей, необхідно провести дослідження предмету, зібрати про нього усю можливу інформацію. Таким чином, зібрані дані стануть підґрунтям для генерації ідей.

Далі, відбувається аналіз та тестування запропонованих ідей. На практиці цей процес повторюється знову і знову, поки не буде виконано завдання. Адже тестування ідеї – це теж дослідження та збір даних, що наштовхуватиме на нові ідеї чи їхнє вдосконалення.

Техніки з генерації ідей

Технік з генерації ідей є досить багато, це ілюструє список запропонований Варварою Перекрест:

brainsotrm (мозковий штурм);
mind-maps (ментальна карта);
морфологічний аналіз;
метафори та порівняння;
латеральне мислення;
списки (Кіплінга, Осборна);
вільні асоціації;
примусове зв'язування;
стимул;
персони;
оберненні припущення;
лінкографія;
інженерний підхід.

Зупинимось більше детільніше на п’яти техніках.

Брейнсторм або мозговий штурм

Один з найбільш відомих методів генерації ідей, який широко застосовується. Хоча, саме цей метод є далеко не найефективнішим. Особливо, якщо мова йде про колективний пошук ідей, адже учасники групи можуть або конкурувати одне з одним (що негативно впливає на командну роботу), або паразитувати (сподіватись на слушну думку інших). В такому випадку, потрібно працювати в номінальних групах. Це передбачає спочатку індивідуальний мозковий штурм, а вже опісля — колективне обговорення ідей з визначенням серед них найкращих, а також створенням на їхній основі нових ідей.

Персони

Цей метод полягає у тому, що ми «уявляємо» кінцевого споживача продукту або сервісу (саме для тестування останніх цей метод найбільше й використовується). Подібна техніка дозволяє отримати часом цілком нові ідеї та подивитись на проблему (завдання) очима кінцевого споживача. Алгоритм цього методу можна стисло записати так:

створити конкретні персони (стать, вік, сфера діяльності);
визначити цілі кожної персони;
визначати їхні дії;
визначити пріоритетні дії;
об’єднати їх в єдиний концепт.

Коли ми визначаємо пріоритетні дії вигаданих персон, завдання полягає у тому, аби поєднати їх в один робочий концепт. Цей процес і створює простір для нових ідей.

Наприклад, перед нами стоїть завдання створити мобільний додаток про заклади Львова. Ми вигадуємо два персонажа, які ходять у кав’ярні. Перша персона — це хлопець віком 25-и років, для якого важливо потрапити у місце, де не має туристів й можна відпочити у спокійній атмосфері. А друга персона — це жінка 50-и років, що піклується про своє здоров'я та шукає заклади, де можна замовити дієтичну їжу. Тож у додатку варто поєднати інформацію про кількість людей у кав'ярні в режимі реального часу з детальним описом меню, що й задовольнить різні групи людей.

Інженерний підхід

Цей метод може здатись складним для розуміння, адже він полягає у конструюванні, моделюванні ситуації, де пошук ідей направлений на вдосконалення процесів, які вже функціонують або створення на їхній основі нових винаходів та сервісів. Цей метод має чотири складових, які тісно пов’язані між собою:

ідея-призначення [ourpose]
ідея-результат [outcome]
ідея-процес [process]
ідея-функція [function]

Ідея-призначення — це питання чи актуальна проблема, а ідея-результат — спосіб її вирішення. Коли ми знаємо ці дві складові, то можемо сфокусуватись на поліпшенні або винаході процесів та функцій, завдяки яким поставлена проблема може бути вирішена ще краще.

Приклад з історії — пеніцилін. Коли був відкритий пеніцилін (ідея-результат) у природніх умовах, стало зрозумілим, що він здатен вбивати бактерії в організмі людини (ідея-призначення), що дозволило медицині піднятись на істотно новий рівень. Але синтез-пеніциліну (ідея-функція) у штучних умовах було досить складним завданням. Знадобилось 10 років, аби масове виробництво пеніциліну (ідея-процес) було налагоджено.

Приклад вдалого застосування інженерного підходу — мобільний телефон.

ідея-призначення — Як спілкуватись з людьми на відстані?
ідея-результат — телефон
ідея-процес — телекомунікаційні мережі, обмін даними, радіохвилі, власне мобільний телефон
ідея-функція — мобільний зв’язок

Обмін даними, телекомунікаційні мережі, телефонний зв’язок — існували вже багато років, допоки потреба в спілкуванні між людьми на відстані (ідея-призначення) за допомогою телефону (ідея-результат) не була переосмислена.

Тож, даний метод має великий потенціал у вмілих руках та потребує осмисленої й уважної роботи.

Списки Кіплінга та Осборна

Ці методи зазвичай використовують у тому випадку, коли процес пошуку ідей зайшов у глухий кут. Списки Кіплінга та Осборна — це перелік питань, відповідь на які дозволяють поглянути на поставлене завдання під іншим кутом зору.

Список Осборна:

чи є інше застосування?
чи можна адаптувати?
як змінити?
збільшити?
зменшити?
замінити?
переставити?
зробити навпаки?
поєднати?

Список Кіплінга:

що?
чому?
де?
коли?
як?
хто?

Ці списки можна розширити уточнюючими запитаннями в залежності від сфери застосування. Використовувати цей метод найкраще для аналізу вже наявних ідей з метою їхнього доопрацювання та поліпшення. Таким чином, застосування списків Кіплінга/ Осборна може доповнювати будь-який інший метод генерації ідей.

Учасники воркшопу мали змогу опрацювати ці п'ять технік на практиці. Всі учасники були поділені на команди, й кожна з них мала своє завдання, яке потрібно було вирішити за допомогою цих технік.

самвидав самвидав самвидав самвидав самвидав самвидав самвидав
Учасники воркшопу про випробовані техніки
Ліда Чир, графічний дизайнер:

«Техніки сподобались та допомогли. Зрозуміла, що багатьма принципами вже користувалась до того, але це дуже зручно і корисно знати вже впорядковані прийоми цих технік.

Завдяки їм можна спочатку придумати багато ідей, потім їх впорядкувати, відкинути зайві, підібрати потрібні для твоєї аудиторії, перевірити та вдосконалити. Після воркшопу зрозуміла, що правильні ідеї надзвичано важливі, і з іншого боку — треба приділяти час на їхнє створення. Проводити такі воркшопи треба в кожному вузі, в першу чергу, що займається вирішення проблем дизайну.

Особисто я зрозуміла як краще використовувати брейнсторм, також дуже цікавим і корисним була спроба використання методу «персон». Він, як вдало зауважив один з учасників воркшопу, дуже допомагає у роботі з замовниками. Ти починаєш розуміти, яка інформація тобі потрібна у брифі і можеш задати правильні питання.

Техніки буду старатись усі використовувати. Практичні завдання дуже допомогли у можливості зрозуміти, як ці техніки використовуються в житті.

Окреме спасибі за хорошу лекторку, яка окрім цікавої презентації технік, поділилася своїм досвідом у ілюструванні книг, що є неоціненною інформацією для колег за професією».

Андрій Шпирка, дизайнер:

«Результатом Воркшопу «Путівник по ідеях» є поява ефективного інструментарію у створені та тестуванні ідей. Попри свої загальні та експериментальні засоби ці методики дають можливість імітувати та потестити уже існуючі ідеї, попри свою абстрактність, дають можливість більш конкретно сформулювати та перевірити їх. Дієвими були практичні завдання, котрі дали уявлення про сам процес та специфіку презентованих підходів. Серед розглянутих технік на воркшопі мені сподобався «інженерний підхід» та «Персони» — вони дають можливість перевірити ідею з ідейної та зі сторони кінцевого споживача. Також ряд інших підходів, як списки Кіплінга та Осборна, за допомогою простих питань допомагають підтвердити чи доопрацювати свої напрацювання. Воркшоп "Путівник по ідеях" став для мене корисним та цікавим досвідом, у своїй роботі буду активно впроваджувати отримані знання».

Організаторами заходу стали: коворкінг Betaplace, де власне і відбувався воркшоп, інді-видавництво Niice та редакція Postpaper. Окрема подяка за допомогу в організації воркшопу Аріанні Хмельнюк, співзасновниці дизайн-майстерні Niice, що проводить ряд зустрічей та воркшопів для молодих спеціалістів, які бажають займатись створенням дизайн продуктів та самвидаву. Редакція також висловлює подяку лекторці, Варварі Перекрест, за насичений, інформативний та цікавий майстер-клас.

Інші матеріали на Postpaper
ПРАКТИКИ

Як поліпшувати первинні ідеї, та які для цього існують інструменти, — читайте у другій частині звіту з воркшопу Варвари Перекрест у Львові.

08.01.2014
РЕПОРТАЖ

Як поєднати дизайн, арт, фотографію, програмування, типографіку, персональний досвід і видавничу справу? Як створювати власні мультиформатні журнали? Про це розповіла Аріанна Хмельнюк — співзасновниця інді-видання Niice.

05.12.2013
РОБОЧЕ МІСЦЕ
Коворкінг Betaplace: більше, ніж просто робочий простір

Редакція Postpaper продовжує серію репортажів про робоче місце. Сьогодні мова піде про нещодавно відкритий коворкінг Betaplace — місце для тих, кому потрібний робочий простір.

30.09.2013