Для створення та підтримки стартап-проектів у Львові створено бізнес-інкубатор. Простір «Стартап Депо» спонукає до нових ідей — всі кімнати пофарбовані в різний колір, на стінах можна писати крейдою та будувати плани майбутніх проектів, є переговорні кімнати, один великий open space, можливість пограти в гольф, трамвайні сидіння та безліч інших дрібничок. Редакція Postpaper побувала у новоствореному бізнес-інкубаторі та дізналась, як облаштовано робочий простір місця, де створюють стартапи.

Бізнес-інкубатор — це перш за все середовище, в якому стартап-команди можуть обмінюватися ідеями, думками та досвідом. Його учасникам надають робочий простір, фахову менторську підтримку, а також фінансування на розвиток проектів.

Свою роботу бізнес-інкубатор «Стартап Депо» розпочав у лютому, й вже зараз тут працює одна стартап-команда зі Львова. Тут облаштовані місця для роботи стартапів та фрілансерів, проведення переговорів, презентацій та лекцій. У його створені було задіяно багато організацій та інституцій. Команда проекту — це три львів’янина — Іван Дмитрасевич, Степан Веселовський та Максим Лисак. Хлопці вірять, що у Львові є люди, які мислять глобально й готові втілювати власні задуми.

— Я, Іван та Степан довго думали, як ми можемо зреалізувати ідею створення бізнес-інкубатора. Ми шукали різні ресурси: інвесторські кошти, грантові кошти. Насправді, щоб цей проект запустити потрібно було отримати підтримку від багатьох організацій та установ — Інституту Міста, який став основним драйвером процесу та об’єднуючою структурою, це ЛМР, яка здала це приміщення в оренду на вигідних умовах, це проект «Місцевий економічний розвиток міст України», який фінансується Федерацією канадських муніципалітетів, який профінансував ремонтні роботи та підтримав експертами, це Іван, Степан та я, які вклали сюди багато часу та свої кошти протягом 4-х місяців підготовки, і компанія «Елекс», яка нас підтримує як з фінансової сторони, так і експертно (а також це польські венчурні Фонди Satus Venture та Akcelerator Innowacji NOT, з якими у нас партнерські відносини і яким цікаво інвестувати у проекти зі Львова). Це проект, у якому задіяно дуже багато людей та сторін — це і міська влада, і приватний бізнес, і наша ініціатива, і проект міжнародної технічної допомоги.

«Стартап Депо» розташовано неподалік вулиць Замарстинівська-Липинського. Саме приміщення на вигідних умовах в користування бізнес-інкубатору надала міська рада. Раніше, в ньому розміщувався паспортний стіл, а до цього — дитячий садочок. Загальна площа «Стартап Депо» становить близько 210 кв. м. Тут містяться: open-space, що виконує функцію робочого місця для фрілансерів та простору для проведення різноманітних заходів. Для роботи команд тут виділено чотири кімнати, кожна з них пофарбована в різний колір. Також, тут є одна переговорна та одна кімната для навчань. Поруч з бізнес-інкубатором облаштовано велопарковку.

Над переоблаштуванням приміщення та створенням коміфортного простору працювали двоє молодих дизайнерів — Ірина Гуменчук та Ростик Сороковий. Окрім проекту оформлення інтер’єру, дизайнери розробили оригінальні меблі та предмети інтер’єру, зокрема, лампу-торшер з геодезичної стійки, підвісні вазони з підсвіткою, стільці з трамвайних сидінь, стіл зі скла та палетів, підвісну сітку для горняток, а також логотип «Стартап Депо». Стіни коридору за їхнім задумом покрито спеціальною фарбою для малювання крейдою.

За словами дизайнерів, вони використовували дерево, екологічні матеріали і водночас мали завдання максимально здешевити вартість оформлення та зменшити візуальне перенавантаження пластиком, замінити який не було змоги. Окрім дизайнерських рішень, основну складову тут займають меблі привезені з «Ікеї».

Також, тут розміщено стилізований газон та лунку для гри в гольф.

— Сучасна людина не може 8 годин працювати — треба піти поспілкуватись, щось зробити, захопитись емоцією, бо стартап потребує нових ідей. Коли ти довго сидиш, ідеї не змінюються. Перед нами стояло завдання, щоб цей простір спонукав людей спілкуватися між собою й ділитися досвідом. Взагалі робота дизайнера — дати життя старому і поєднати з новим, ми —прихильники дизайну, який має історію. Наприклад, лампа з геодезичної стійки — це вже готовий арт-об’єкт, чи старі трамвайні крісла — вони ж мають багату історію, чи килим в переговорній — почуваєш себе як вдома. Через такі дрібні деталі простір стає затишнішим.

— Ми мали обмежені ресурси, але поставили перед собою чітке завдання: розмежування робочого простору та відпочинкової зони. Зокрема, для цього ми використали підвісні сітки. Здається, ніби це готове рішення, але ми замовляли виготовлення цих сіток окремо. В результаті, вони чітко ділять простір не навантажуючи його й добре годяться для зберігання горняток на кухні.

Завдяки картковій системі входу доступ до «Стартап Депо» фактично є цілодобовим. Наразі, тут працюють стартап команда Happy scan, IT-кластер та фрілансер Олексій, переможець благодійного хакатону Kindhack, що нещодавно переїхав із Харкова до Львова.

Максим Лисак розповів про чотири складові бізнес-інкубатору: простір, люди, події та менторські програми, далі його пряма мова:

Не існує єдиної думки, щодо того, якою є оптимальна модель функціонування бізнес-інкубаторів. Максим розповідає про три моделі за якими працюють бізнес-інкубатори у світі:

Максим Лисак допомагає розібратись:

«Думаю що ще не скоро люди розберуться в цих поняттях, але спрощуючи я б виділив 3 моделі за якими працюють бізнес-інкубатори/акселератори в світі.

1. Модель, коли інкубатор/акселератор створюється венчурним фондом. Люди, які заробили кошти інвестиціях з високим ризиком створюють фонди, які інвестують в найяскравіші команди підприємців та надають їм менторську підтримку в реалізації проекту й за що отримують частку майбутньої компанії (зазвичай 15%). Слід розуміти, що це довгострокові інвестиції. До числа таких належать Y Combinator, Tech Stars. З певними відмінностями, але до цієї категорії також можна віднести київські бізнес-інкубатори Eastlabs та Happy Farm.

2. Модель, коли інкубатори створюються та фінансуються за рахунок державних чи муніципальних програм. Інкубатор функціонує, надає резидентам послуги, за які в кінцевому результаті платить місцевий чи державний уряд. Це типова європейська модель.

Але для цього потрібно ще багато працювати, щоб у Львові виросло середовище підприємців готових робити глобальні проекти. В перший рік ми точно не запускатимемо нашу програму фінансування проектів. Зараз на це немає коштів. Як тільки покажемо перші успіхи, матимемо змогу співпрацювати з профільними інвесторами, яким було б цікаво фінансувати проекти та отримувати від них частку».

Перші 6 місяців «Стартап депо» планує проводити події, які надихатимуть діяти. В планах — створення спільноти та власної навчальної програми. Вже зараз тут відкритий доступ для фрілансерів, стартаперів та представників креативних індустрій. Вартість тестового дня 49₴, місяця — 499₴.

Startap Depout
вул. Весняна, 4
Facebook