Проект побудови вузької колії, що з’єднає Львів швидким залізничним сполученням з європейськими містами, передбачає також і розвиток території навколо залізничного вокзалу. Поява технополісу в місті приведе до створення цілісної інфраструктури для роботи, проживання, навчання та відпочинку. Авіасполучення зі Львовом може розширитись, а ціна на внутрішні рейси може бути знижена на 30%. Ось головні стратегічні проекти, які обговорювалися на шостому Весняному діловому форумі, що відбувся 25 квітня у «Панській горі». Редакція Postpaper побувала на форумі, що об’єднав підприємців та високопосадовців Західного регіону та дізналась, яка вірогідність втілення цих проектів найближчим часом.

Мета проекту: об’єднати Львів із містами Європи швидкісною вузькоколійною залізницею (українська залізниця має інший стандарт - так звану «широку» колію).

Вартість проекту: понад 500 млн. євро

Розмови про побудову в Україні вузької залізничної колії велись ще за часів президентства Л. Кучми, однак лише у 2008 році було оголошено про підготовку попереднього техніко-економічного обґрунтування проекту, що отримав назву «Євроколія». Проект передбачає будівництво 86 км вузької колії, яка з’єднає Перемишль та Львів. Ця ділянка є частиною ІІІ Загальноєвропейського транспортного коридору, що тягнеться від Брюсселю через Дрезден та Краків до Києва. Щоправда, останнім часом розглядаються варіанти побудови колії не в напрямку Кракова, а в напрямку Варшави.

З боку ЄС є велика зацікавленість у реалізації проекту. Реалізація проекту гальмувалася саме з української сторони. Андрій Садовий, мер Львова, з цього приводу сказав наступне:

«У нас є мета добудувати колію зі Львова до кордону з Польщею, щоб можна було сісти у Львові в «Інтерсіті» і швидко дістатись до будь-якої європейської столиці. Нас підтримує ЄС, єдина проблема останніх років — відсутність політичної волі у керівництва держави з тих чи інших причин. Для мене особливо важливою є участь Міністра транспорту та зв’язку на форумі. Я думаю, тепер ми маємо шанс цей проект реалізувати».

Враховуючи економічну та політичну кризу експерти на форумі говорили про різні терміни початку активної фази реалізації проекту — від 1 до 3 років.

Що дасть будівництво євроколії? Зі Львова до Кракова можна буде доїхати за дві години. Ба більше, Львів буде з’єднаний майже з кожним великим містом Європи. Хоча зараз в Мостиськах і працює система автоматичного розширення-звуження колісних пар, це все одно суттєво сповільнює перетин кордону та пересування між Львовом та Європою. Окрім спорудження вузьких колій, по мірі реалізації проекту в місті відбуватиметься реконструкція та оновлення вокзалу та прилеглої території.

Мета проекту: сформувти комунікативний вузол європейського значення. Проект передбачає підведення вузької колії до залізничного вокзалу, а також сполучення його із аеропортом. По суті, це означає побудову нового міжнародного вокзалу поруч із головним вокзалом та залучення прилеглої території для розбудови громадських, торгівельних та офісних центрів.

Концепція розвитку багатофункціонального вузла транспорту «Вокзал «Львів» була розроблена ЛМР та Львівською Політехнікою.

У цьому році до 14 авіакомпаній, які виконували рейси з Міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького приєднаються ще дві нові авіакомпанії: «Ellinair» та «Atlasjet Україна». Також, очікується відновлення роботи «Wizz Air». За словами Андрія Садового, місто має обмежений туристичний потенціал через недорозвиненість авіасполучення Львова зі світом. Вплинути на цю ситуацію не в компетенції міста. Хоча Україна та ЄС парафували договір про відкрите небо на Вільнюському саміті, що передбачає зняття обмежень за кількістю призначених перевізників і частот між країнами, Україна ще не впорядкувала своє законодавство у сфері авіації у відповідності з європейським. Одним з вирішенням ситуації є тимчасова відміна або зменшення зборів аеропортами. За даними однієї з авіакомпаній, собівартість квитка Львів-Київ-Львів становить 92$, такий самий квиток з Донецьку до Львова коштуває 201 $ (пересадка в Києві). Близько 1/3 вартості квитка становить збір аеропорту. Але питання відміни збору теж у компетенції уряду, а не місцевої влади.

Варто відзначити, що всі ключові проекти, які презентувало місто (Євроколія, розвиток авіасполучення та концесійна дорога Львів-Краковець) стосуються розвитку транспортної інфраструктури. При чому ключовим напрямком тут є саме країни Євросоюзу.

Технополіси та індустріальні парки — це спеціальні економічні зони. Досвід інших країн демонструє, як створення спеціальних економічних зон може позитивно впливати на економіку. Про можливість появи IT технополісу у Львові розповідає радник Міністра фінансів Віктор Кривенко:

«Якщо будуть належні умови, то технопарки, технополіси, сучасні офісні лабораторії з’являться у нас дуже швидко. Треба розуміти, що головне завдання технополісів — це створення цілісної інфраструктури для роботи, проживання, навчання та відпочинку. Поки що, таким першим прикладом є Bionic University у Києві, де реалізована функція освіти. На черзі реалізація подібного проекту у Харкові, де навіть більше передумов до його втілення, адже Київ зараз повністю паралізований.

Чому в нас ця галузь повільно розвивається? Перша причина — не має консенсусу, усвідомлення, важливості створення таких точок зростання. Як для високотехнологічних галузей, так і для імпортозамінних експортноорієнтованих напрямків. Нам необхідно конкурувати зі світом використовуючи інструментарій, який використовує весь світ, паралельно з розвитком загальної екосистеми, загального бізнес-клімату по всій території держави. Створювати конкретні точки, де за два місяці, півроку ці місця будуть відповідати світовому рівню, або навіть перевершувати. Відповідно бізнесмени шукають, де найкращі умови, найкращі пільги, де готова інфраструктура. Базовий приклад: в Польщі є державне спонукання, щоб «Обленерго» підводило комунікації до бізнесу, за місяць вже можна отримати підключення, в нас цим займаються приватні структури, які можуть це робити два роки.

В Україні компанія Ernst & Young виділила п’ять міст для реалізації цього національного проекту - Київ, Харків, Львів, Дніпропетровськ, Донецьк. Було виділено чотири прозорі критерії для вибору цих міст: обсяг науково-дослідницької продукції, кількість науково-дослідних установ, кількість науковців, рейтинг технічних вишів. Львів займає третє місце після Харкова та Києва. У Львові є два потенційних інвестори, які готові вкласти гроші в розвиток інфраструктури, відповідно це бізнес з окупністю 10-15 років. Є можливість отримати підтримку від держави в обсязі 30-40% від загального кошторису, принаймні держава декларує таку підтримку. На сьогодні важливим є знаходження патріотів бізнесменів, які готові нести такі ризики та вкладатись у подібні проекти. Міський голова сприяє цьому проекту, він готовий йти на великі компроміси у питанні виділення землі. Зараз намагаємось сформувати консорціум проекту, щоб 4-5 інвестори були зацікавлені у ньому, плюс сформувати державну підтримку».

На Весняному діловому форумі зібралося близько 150 людей. Серед них багато високопосадовців, на Форум зокрема завітали: Міністр транспорту та зв’язку Максим Бурбак, очільник Рівненьскої ОДА Рибачок Сергій, мер Львова Андрій Садовий та інші політики. Під час дискусій та презентацій багато говорилось про ризики вторгнення російських військ на Сході України, про необхідність інвестицій у той час, коли інвестори бояться приходити в Україну через політичну кризу та напружену ситуацію, та власне про економічну кризу та необхідність проведення реформ.

Володимир Глащенков, організатор Весняного ділового форуму, керманич юридичної компанії HD Partners, поділився своїми враженнями від події:

«Україна самостійно не має достатніх ресурсів, щоб розкрутити маховик економіки, для цього потрібні зовнішні інвестиції і треба зміни орієнтирів в бізнесі. Україна об’єдналася через бажання жити в нормальній державі. Так само і на регіональному рівні має бути мета, стратегічна ціль. Хочеться задавати траєкторію, щоб було більше згуртованих людей. Якщо кожен елемент рухається, загальна динаміка набагато ліпша, ніж коли рухаються лише поодинокі гравці. Хочеться досягнути цього об’єднання.

Львів завжди був метрополійним містом, але місто ще не до кінця використовує цю перевагу, ба більше, це не працює. На мою думку, в нас ще не всі розуміють, що треба об’єднувати зусилля. З комунікацією регіонального бізнесу потрібно працювати.

Треба робити речі, які дозволять робити україноорієнтовані, морально засадничі бізнес-активності. Шість років тому ми робили Форум в Домініканському соборі. Бізнес бізнесом, але завжди хотілося робити акцент на світоглядні речі в моральній площині. Власне, останні роки ми це і робили, хоча так важко, як цього року ніколи ще не було. Всі зовнішні чинники настільки «б’ють», що у людей є звичайний острах. Деякі доповідачі мені казали, що якщо почнеться війна, то вони не приїдуть. У всіх були побоювання, адже ситуація вкрай складна.

Навіть, якщо завтра ми будемо в Євросоюзі, хочеться робити такі заходи далі, адже тоді конкуренція буде ще жорсткішою. Сьогодні говорили багато про ризики військових питань. Але як тільки ми заберемо цей чинник і повернемось в площину економіки, в нас виникне багато завдань».