Так чи інакше, система зміниться. Від кожного з нас залежить, як саме та за який час..

Події, що розгорнулись на цьому тижні свідчать про те, що «євростандарти» — це вже не примарна ілюзія, про котру можна мріяти загорнувшись у теплу ковдру десь у спальному районі в багатоповерхівці. Українці не тільки мобілізувались (кількість людей, що вийшла на площі — прямий свідок волі народу, читай демократії) але й самоорганізувались.

Про що тільки свідчить робота польової кухні — 1600 людей працюють у декілька змін, дотримуючись усіх санітарних норм, годуючи при цьому більше ніж 40 тис. людей. Чи збір коштів на «Великій ідеї», де на потреби Майдану через офіційну зареєстровану громадську організацію (!) було зібрано більше 200 тис грн. лише за декілька днів. На Михайлівській площі у Києві за декілька днів зібрали понад 300 тис грн. Чи заклик до бойкоту бізнесу «Партії регіонів» та навіть акції протесту під «Епіцентром» у Львові. Це свідчить про побудову нехай дуже маленької, але економічної системи, що працює. Чи трансляції з епіцентру подій, які спочатку проводили активні учасники майдану, а потім й журналісти (зокрема «Громадське ТВ» та «Радіо Свобода»), що надало змогу отримати інформацію в режимі онлайн. Це свідчить про доступність інформації та її відкритість: кожен мав змогу побачити, що насправді коїлось під час силового розгону Майдану та сутичок на Банковій, та зробити власні висновки.

Це стосується і безлічі громадських ініціатив, що виросли, як гриби після дощу. Ви приїхали до Києва, вам не має де переночувати — будь ласка, можна поселитись у єврохостелі, або знайти тих, хто прийме на ночівлю. На Майдані закінчилась їжа, обігрів, вода? Одразу декілька ресурсів включно зі сторінкою Євромайдану сповіщають про потреби. Інформація оновлюється кожні декілька годин. Ви хочете допомогти Євромайдану? Без питань — ось у твіттері можна знайти повідомлення та всі необхідні контакти.

Евромайдан, Галас, Крапля, #євромайдан

Так, майдан незалежності забарикадували. Але це не єдине місце спротиву. Ось, на Банковій встановили вуличне піаніно.

Ось біля прокуратури пройшла акція «Переступили через закон — переступайте через нас».

Це складні акції протесту, які є не тільки символічними, але й потребують організації. Подібні акції куди ефективніші, ніж закидування бруківкою спецназ.

Поки опозиція думала над планом дій, люди запропонували свій вихід із ситуації (що знову є показовим). Зокрема, пропозиція ініціативи письменників «5/12» вже стала офіційною позицію опозиції.

Чи ось, стратегія «теплого океану», радимо подивитись.

Парадокс полягає в тому, що на відміну від дій влади, Майдан — це спонтанна самоорганізована та самокеруюча система. Тут відсутні величезні гроші, вплив еліт (судячи про незмогу опозиції зібрати потрібну кількість голосів за відставку уряду), шпигунів з Америки чи німецьких посередників. Люди самі організувались у невеликі групи, у лінійні об’єднання без чітких лідерів, змогли в таких умовах створити робочі місця, юридичну та правову допомогу, інформаційну підтримку, медичну допомогу та навіть розваги.

Все це, на відміну від Помаранчевої революції — приклад того, як суспільство саморганізувалось у набагато гнучкіші, сильніші та ефективніші групи. Це справді мирна революція, яке вже підтвердила своє право на існування та відстояла право на самовираження. А ще це свідчить про те, що українське суспільство (у подіях за останні два тижні прийняло участь щонайменше мільйон людей) готово будувати нову систему зв’язків та обов’язків. За ці дні ми побачили на Майдані: інформаційне суспільство, лінійну співпрацю, створенні власноруч робочі місця, мобілізацію та самоорганізацію маленьких груп, відчуття самоповаги та людської гідності. Що це нагадує? Дивним чином, ті процеси, що зараз відбувається в Україні більше нагадують переорганізацію ділової сфери за океаном та Європі: саме таким шляхом відбуваються зміни на Заході, як у суспільстві так і в економіці. Все це показник великого потенціалу та зрушень, що назрівають в Україні. Зі всього цього можна зробити висновок, що народ України до євростандартів (без лапок та комізму з боку євроремонту) таки дожив.

Проблема полягає в тому, що влада до цих перетворень не готова суто з економічних причин. За останні декілька років було написано тисячі статей про «смотрящих», «відкати», махінації з газом, рейдерські захоплення, придушення малого та середнього бізнесу, порушення прав людини, ганебність судової системи, тощо. Де тут взятись новій економіці? Чи можливо в таких умовах підтримати саморганізацію людей та створення ними нових робочих місць, принаймні для себе? Чи можливо тут говорити про запровадження нових технологій, про інформаційне суспільство? Питання риторичні. Євростандарти виявились економічно не вигідними владі, тому що вони не готові (або не встигли, або не в змозі) переналаштуватись на новий лад.

Але так чи інакше система зміниться. Всі розуміють, що років через 50 (100) в Україні точне буде електронний уряд, нова система освіти, медицини, зміниться вигляд міст, покращиться якість доріг, держава нарешті буде зацікавлена у підтримці підприємництва, поліпшаться умови життя. Це є очевидним з суто економічних причин. Але, можливо, ці зміни настануть швидше, як саме — залежить від кожного з нас.

Єврореволюція показала, що суспільство готове до змін у системі, воно їх потребує та готове відстоювати незважаючи на кийки, сльозогінний газ, мороз, повільність опозиції, тощо. Як би події не розвивалися далі — цей досвід вже нікуди не діниться, навіть, якщо подальші події будуть розвиватися за най негативнішим сценарієм. Те що ми зараз бачимо — за цим майбутнє. Питання полягає тільки в тому, коли саме це майбутнє наступить. Так чи інакше, кожен вплине на цю ситуацію.

Зображення: Страйк Плакат