Менеджмент кварталів

Як мешканці можуть долучатись до спільного розвитку міста. Приклади проектів в Німеччині та Львові. Алгоритм дій по створенню органів самоорганізації населення (ОСН*).

Для того, щоб громада міста мала більше можливостей для впливу на розвиток свого району чи вулиці, запроваджується створення спеціальних квартальних комітетів, до складу котрих входять як представники влади, так і активні мешканці міста. Донедавна такі об’єднання не були властиві українським містам і досвід роботи такого «офісу-кварталу» слід було шукати за кордоном. Однак останнім часом подібна практика запроваджується і в Україні. Які передумови є у Львові для спільної діяльності мешканців міста та влади та як це відбувається за кордоном розповів під час дискусії, присвяченій менеджменту кварталів, Юрій Петраш, менеджер проектів у «Німецькому товаристві міжнародного співробітництва, GIZ» та головний спеціаліст сектора супроводу інвестиційних проектів ЛМР.

Німецький досвід

За словами Юрія Петраша, діяльність «Офісів розвитку кварталу» в Німеччині є частиною державної програми «Соціальне місто». Через такі центри мешканці міст залучаються до розвитку міського простору та сприяють соціальному розвитку громад, а також допомагають інтегруватись в спільноту емігрантам, що особливо актуально для деяких районів Берліну. Також забезпечується краща комунікація між міською адміністрацією та мешканцями.


Як правило в «Офісі розвитку кварталу» формується постійна робоча група (5-6 людей), яка складається з активних мешканців, соціального працівника (часто представник міської адміністрації). Такі офіси діють на постійній основі за підтримки муніципалітету. Приміщення в такому разі слугує місцем зустрічі мешканців та проведення воркшопів.

Зазвичай ініціативна група зустрічається раз на місяць та обговорює актуальні плани та проекти, які потрібно реалізувати в межах певного кварталу чи декількох вулиць. Як правило, міська адміністрація виділяє невелику суму коштів для підтримки заходів, що проводяться за ініціативи мешканців та часткового співфінансування. Серед таких заходів може бути озеленення вулиці, проведення фестивалю вулиці, благочинна акція та інше.

Також, як альтернатива, популярним інструментом для комунікації слугує інша форма організації мешканців, так званий, «Круглий стіл для зацікавлених мешканців». Така форма комунікації на потребує постійного офісу та передбачає зустрічі активних зацікавлених мешканців певного району міста кожні 6-8 тижнів, водночас ці зустрічі відбуваються в іншому місці відповідного району, наприклад, в офісі якоїсь фірми, в кінотеатрі, в поліклініці, тощо.

Можливості у Львові
Юрій Петраш розповідає про те, наскільки європейська практика спільного розвитку кварталів може бути впроваджена у Львові

— У Львові активізувалась діяльність в сфері розвитку міста та привернення уваги мешканців до питань спільного розвитку територій. Звичайно, в нас не може бути точно так як в Німеччини, адже умови зовсім інші, як економічні, так і соціальні. В той же час, в нас теж є певна практика роботи з мешканцями. У Львові діють, так звані «Соціальні центри», які переважно працюють з літніми людьми. З початку року працює Urban Cafe – платформа, де обговорюють питання розвитку всього міста.

Унікальною та вдалою є діяльність «Народного дому на Збоїщах», який фактично відновили та активно розвивають декілька організацій - Wiz-Art та «Драбина». Фактично через культурні заходи вони формують місцеву ідентичність та спільноту. Зараз це і є свого роду центр розвитку цього району. Звичайно, багато роботи спрямовано на згуртування мешканців та допомогу активним городянам завдяки проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини м.Львова», яку впроваджує GIZ.

Вікторія Швидько на зустрічі «менеджмент кварталів» поділилась досвідом роботи «Народного дому на Збоїщах»

Зараз ми хочемо створити квартальний комітет на пл.Св.Теодора, щоб спільно з мешканцями вирішувати питання розвитку даної території, для цього ми також залучаємо міську адміністрацію, ГО «Самопоміч» та співпрацюємо з бібліотекою на Мулярській, «Першою львівською медіатекою», яка вже є активним центром. Одним з перших проектів має стати реконструкція майданчика біля бібліотеки.

У Львові є всі основи для залучення мешканців та створення Центрів розвитку кварталів, вулиць і т.д. Є ухвала міської ради, що регулює процес створення органів самоорганізації населення, зрештою, це часто може бути неформальна організація небайдужих та активних мешканців. Тому, звичайно розвиток і діяльність таких центрів залежить в першу чергу від активності львів’ян. Варто починати зі свого будинку, подвір’я і йти далі. В свою чергу, ми з радістю готові підтримувати такі ініціативи.

Органи самоорганізації населення

Дмитро Стельмащук, представник ГО «Самопоміч», розповів про юридичний аспект створення об’єднання мешканців. Створити таке об’єднання можна самостійно, або звернутись за консультацією до ГО «Самопоміч».


Дорожня карта зі створення органу самоорганізації населення (будинковий, вуличний, квартальний комітет, комітет мікрорайону, району у місті, сільський, селищний комітет).