10.09.2013
У неділю, 8-го вересня, відбувся ІІ Гаражний розпродаж від «Емаус – Оселя» на Новому Львові. Цей захід був спрямований на допомогу в облаштуванні соціального гуртожитку. Ще задовго до розпродажу кожен міг принести й віддати речі, книжки, які не використовує «Емаус – Оселі». Волонтери та жителі гуртожитку наводили з ними лад: сортували та ремонтували.
В рамках розпродажу продавались книжки подаровані письменниками , видавництвами та зібрані волонтерами. Окрім книжок, кожен охочий міг придбати різноманітні речі: одяг, взуття, прикраси, дрібнички. «Родзинкою» розпродажу стали ексклюзивні меблі: скрині розмальовані власноруч, здекупажовані валізи та стільці.
До організації заходу були долучені мешканці «Емаус-Оселі»: вони продавали речі, робили чай для відвідувачів та ділились своїми враженнями з присутніми. Живе спілкування організаторів, відвідувачів та мешканців «Оселі» відбувалося в супровід віолончелі Володимира Бедзвіна.
Редакції Postpaper вдалося поспілкувалася з присутніми на заході.
Володимир, музикант: «На цей розпродаж я потрапив через Вікторію Міщук, вона мене запросила пограти. Я зголосився підтримати, скрасити цей день, адже хлопці та дівчата роблять хорошу справу. Ми раніше приносили різні речі, на цей раз принесли книжку «П'ятикнижжя Грицька Чубая», до якої я написав буктрейлер. Тут є друкарська машинка, стара. Весь час на неї дивлюся і хочеться мені її дуже купити, можливо сьогодні наважусь».
Анастасія: «Мене запросили як волонтера вже в останні дні, коли вони (художники -прим. ред.) розмальовували всі ці скрині, вони були майже всі готові. Була ще одна скриня — повністю гола і я вирішила, що беруся за неї. На скрині зображені елементи або ж предмети живопису Густава Клімта — такий відомий художник своїм поцілунком і своїм декоративним живописом. І я собі придумала, що то має бути древо пізнання, а на верхній частині — поцілунок. Це одна з моїх улюблених тем в живописі, фотографії і в житті. До речі, вона вже продана — за дві з половиною тисячі гривень».
До речі, нова власния скрині, Оксана — активний волонтер та член організації «Емауc — Оселя»,
живе в старовинній однокімнатній квартирі, де часом збирається багато письменників.
«Це рішення прийшло настільки несподівано. Я бачила цю скриню коли вона була ще не намальована. Думаю, моїм гостям ця скриня дуже сподобається» — сказала нова власниця скрині, пані Оксана.
Поліна: «Я познайомилася з Вікою, одною з організаторів, на відкритті виставки і вона запропонувала мені співпрацю. Я прийшла сюди і мені було цікаво, побачила, як тут класно. Це є живе спілкування з людьми, причому люди, які тут живуть не є бездомними, сиротами. Вони стараються, працюють, мають замовлення. Вони - креативні, їм просто треба поштовх. На попердньому розродажі була Ірена Карпа — вона свої чоботи віддала. Актори театру ім. Л. Курбаса пожертвували свої афіші з вистав».
Максим: «Дуже приємно, що якщо книжки комусь не потрібні, а потім стають таки комусь потрібні. Навіть курс з «Высшой математики» шістдесятого року потішив. Люди дуже класні меблі поробили. І дуже приємні враження залишились від цього всього».
Богдана: «Мені дуже близька ця тема, вона мене дуже болить. Я думаю, чим більша кількість людей буде залучена до проведення подібних аукціонів, вечірок ярмарків, тим більше уваги молоді, суспільства буде привернена до цієї проблеми (бездомних людей - прим. ред). Ця проблема є соціально болючою й вона потребує нашого спільного вирішення, а не вирішення однієї чи двох людей».
Коментар Мар’яни Сохи, головної редакторки журналу «Просто неба»:
«Ми збираємо від людей речі, зазвичай, це багато речей. Труднощі є в тому, щоб вчасно їх зібрати, посортувати, надати їм хорошого вигляду, зібрати людей-однодумців навколо себе. Це не є якісь такі труднощі, які неможливо подолати, але це такі речі, до яких потрібно докласти зусиль, заразити ентузіазмом людей довкола . Це трохи складно, але це приносить задоволення, коли ти бачиш результат цього всього».
«Так само і з журналом. Буває тяжко знайти дописувачів, вмовити їх щось написати, — бо це все робиться безкоштовно. Але, коли люди з задоволенням починають долучатися - це якийсь позитивний результат цього всього.
Перший розпродаж був більш масовий, зараз атмосфера трохи спокійніша. Минулого разу акцент ми робили на речах відомих людей, а цього — на розмальованих скринях і книгах. Книги — вимагають більш спокійнішої атмосфери й я дуже рада, що це вдається. Є стіл з безкоштовними книгами й багато книжок отримало друге життя: люди виходять з оберемками книжок» .
comments powered by Disqus