Редакція Postpaper побувала на відкритті виставки та поспілкувалась з організаторами.
Сьогодні, 4 жовтня, у Палаці Любомирських, що на площі Ринок 10, відбулось відкриття виставки «Західноукраїнське сучасне мистецтво. Наймасштабніша виставка з часів кінця світу». За словами організаторів, проект має за мету зібрати нову армію тих, хто залишився в культурному пост-апокаліпсисі, зібрати півсотні цікавих авторів Західної України, аби можна було детальніше розглянути контекст, пов'язаний з культурним феноменом регіону.
Ми поспілкувались з Грицею Ердою, ініціаторкою виставки, яка на цьогорічному Форумі видавців презентувала свій артбук – майже порожній записник, де водночас зібрані роботи найпрогресивніших митців. Як зазначено в самому записнику «Їх імена є єдиною цінністю та ідеєю, покликаною підсумувати, зібрати в одому місці найскладніші творчі емоції». Роботи художників, які були представлені в артбуці, й стали основою експозиції.
Ось що сказала Гриця: «Ми зібрали тут художників, які можуть щось робити, творити, котрим є що сказати. Тобто не було ніякої, як це зараз роблять куратори – концепції: збираємо під якусь ідею художників, 13 або 15, і вони там мають намалювати або щось підібрати на цю тему. Тут такого не було: що хочеш, те й даєш - повна свобода. Але ми відбирали людей, які виставляються, які є активними художниками, які не сидять по кутках і в яких є позиція соціальна або політична.
Що стосується назви «Пів сотні художників після кінця світу», то вона іронічна. Тут не має розумного підтексту: армія тих, хто лишився, хто не вмер, хто лишився і далі може творити, робити після «апокаліпсису» 2012 року, нести якусь інформацію цими роботами».
«Ми не шукали підтексту, для художників все являється образом, не треба шукати щось в цих картинах. Через 2000 років, образи ніяк не можуть бути такими самими. Все абсолютно модифікувалось, це не ті канони. Все дуже давно помінялось. Насамперед, кожен художник має бути чесним перед собою. Якщо художник чесний сам перед собою, це дуже відчувається по роботі. Де найобка, а де те, що валить з середини».
Я намагалась зібрати сучасний живопис, мене дістали ці всі сучасні інсталяції. Ці всі мішочки, якісь кульочки, галузочки. Я цього всього не розумію. Не розумію, що воно робить зараз в Україні, якщо воно було 40 чи 15 років тому у Європі. Я думаю, за років 10-20, Україна буде мати сильну течію саме фігуративного мистецтва, не абстрактного, бо це ми вже пройшли».
Саму ж експозицію збирали й готували рік. Експозиція мене торкає і в масі, і кожна окремо» - сказала Гриця Ерде. Слід додати, що нещодавно художниця анонсувала створення творчого простору, де б представники культурної сфери могли б працювати разом та створювати цікаві роботи. Детальніше про це можна прочитати в інтерв’ю Гриці на «Великій Ідеї».
На виставці редакція зустріла Юрка Назарука, співзасновника «Фесту», компанія, також, приймала участь у організації виставки: «Спочатку виникла у Гриці ідея зробити блокнот «Майже порожні ескізи» – він класний тим, що це трошки інший носій культури. Ти купуєш собі ніби записник, але поруч з тим, відкриваючи сторінку – отримаєш якусь емоцію. Що класно, що якщо ти купиш такий записник у Львові, замість якогось китайського магніту, то тебе це місто буде постійно супроводжувати. Може він стане улюбленим записником. Гриця придумала такий формат, він мені дуже заімпонував, далі ми подумали – треба показати в оригіналі картини, привезти цих художників. Сто відсотків, що цей зріз є абсолютно суб’єктивним, не має жодних мотивів, цифра 50 – це з точки зору дизайну, вона ліпше ніж 49. Виставка не є якимось підсумком. Ми не брали на себе якихось повноважень та не маємо жодного права щось оцінювати. 50 художників чи не 50. Тут багато є людей, може в силу того, що вони молоді, чи можливо це актуальне мистецтво стає офіційним, тільки коли потрапляє у «Пінчук Арт Центр». Попри те, що це сучасне мистецтво, воно все одно стало обмеженим. Нам хотілось цих людей зібрати і дати їм простір. І от , вони всі прийшли – дивляться, сперечаються».
«Це не наше приміщення, «Фест» орендував його для експозиції. Але якщо буде якийсь проект, буде думка під цей проект – то ми домовимося, будемо орендувати. А взагалі, наскільки я знаю, тут буде експозиція до зими. Мені дуже хочеться, щоб в центральній частині міста громадські простори набували якогось значення. Тут нічого не було і вже досить довго. Такі місця треба оживляти. Туристам чи львів’янам було б цікавіше побачити саме таке».
«Що стосується виставки - є речі, які мені імпонують, які я сприймаю з посмішкою. Є речі, які мені дуже подобаються. Одна картина Олекса Мана, вона навіть є в мене на телефоні».
Додамо, що формат виставки, беручи до уваги відсутність концепції, вийшов досить збалансованим. У Львові не так часто в одному місці виставляють роботи стількох яскравих західно-українських художників. Варто перелічити їх всіх: Олег Перковський, Андрій Стегура, Андрій Хір, Гриця Ерде, Марсель Онисько, Вадим Харабарук, Олекса Манн, Євген Самборський, Ірена Заблоцька, Володимир Костирко, Zoza, Кобенко, Катя Іванова, Олег Сусленко, Саша Пес, Сергій Радкевич, Іван Небесник, Денис Струк, Лаврін Шимін, Золтан Ілку, Данило Мовчан, Вітя Кравець, Микола Митякинський, Руслан Тремба, Віктор Лавний, Анатолій Татаренко, В’ячеслав Поляков, Юрій Яблонський, Ярина Мовчан, Данило Ковач, Віталій Агапєєв, Стас Туріна, Роберт Салер, Беата Корн, Станіслав Сілантьєв, Євген Рудий, Віктор Мельничук, Любомир Сікач, Василина Буряник.
Експозиція триватиме до 4 листопада, час роботи: з 12:00 до 20:00. Деталі тут.
comments powered by Disqus