Спецпроект Postpaper: люди на Форумі та їхні книги.
Олександр, редактор з Києва, придбав книгу «Зерно правди» Зиґмунта Мілошевського за порадою колег по роботі — вони читали детектив в оригніалі та дуже хвалили.
Зиґмунт Мілошевський «Зерно правди», видавництво «Урбіно»
Мілошевському судилося розвіяти поширений міф про те, що хороші детективи вміють писати лише скандинави. Він пише продовження історії прокурора Теодора Шацького («Терапія злочину»). Цього разу Теодор Шацький намагається почати нове життя подалі від столиці, у провінційному Сандомирі. Невдовзі у містечку біля стін колишньої синагоги знаходять труп відомої громадської діячки і улюблениці всього міста. Поруч – незвичайної форми ніж. Слідство доручають Шацькому, бо він єдиний, хто не був пов’язаний із жертвою. У ході розслідування виявляється, що маленьке місто приховує великі таємниці. Повертаються колишні моторошні злочини й провини, у ХХІ столітті оживають середньовічні забобони й антисемітська легенда про криваве жертвоприношення. Проте кожен знає, що в будь-якій легенді є зерно правди. І це зерно прокурор Шацький повинен знайти. Рецензенти відзначають, що навіть сцену жахливого вбивства польський письменник змальовує достатньо стримано та… елегантно. А прокурора Шацького порівнюють із самим Мікаелем Блумквістом, героєм «Мілленіуму» Ларссона. У 2011 році за книгу «Зерно правди» письменник вдруге отримав «Великий калібр». Інформація про книгу взята з сайту Форуму видавців.
comments powered by Disqus